Права дітей: проблеми і перспективи

„Якщо ти ціниш своє життя, пам’ятай, що інші цінять своє не менше”.
Еврипід

/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/img0.jpg Ми з вами – громадяни України. У нашій державі людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Двадцятого листопада тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятого року Генеральна асамблея ООН прийняла „Конвенцію про права дитини”. Це одна із найважливіших подій в історії людства. Вона ознаменувала собою початок нової ери у відносинах між державою та її громадянами.

З того часу пройшло багато років. Невже до цього людство прожило стільки часу, і тільки наприкінці двадцятого століття замислилося про створення цього міжнародного правового акту. Можливо, через зростання злочинності серед неповнолітніх або ж зростання злочинів стосовно дітей. Можливо, саме це призвело до недостатньої зацікавленості дітьми та підлітками розвитком культури та освіти.

Незважаючи на чималий проміжок часу від підписання „Конвекції про права дитини”, українці ще й досі намагаються довести всі встановлені права не лише дітей, а й дорослих, бо саме вони повинні контролювати та дотримуватися всіх законних прав дітей.

„Людина, її права і воля є вищою цінністю. Признання, додержання та захист прав і свобод людей та громадян – обов’язок держави”.

/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/1397110271.jpg Головним питанням ООН є становлення майбутнього покоління. А майбутнє покоління – це ми. Саме від нас залежать не лише власні життя, а й життя нашої держави.

Перш за все діти мають право на життя. Воно, безумовно, найголовніше. Його надають нам батьки при нашому народженні, але ні вони, ні хтось інший в світі не має права позбавляти нас можливості жити, розвиватися, відчувати на собі чиюсь любов та піклування, тобто позбавляти права на життя, нехтувати ним.

Особливого презирства вимагають численні випадки абортів, що досягли актуальності в наш час.

Такою ж актуальною проблемою, як і аборти, є проблема створення більшої кількості сирітських притулків та дитячих будинків, достатнього рівня їх фінансування та забезпечення спеціальним персоналом – досвідченими педагогами. Дитина повинна, якщо це можливо, зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків. Малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є вийняткові обставини, розлучати зі своєю матір’ю. На суспільстві і на органах влади повинен лежати обов’язок дотримання усіх прав дітей, а особливо тих, що не мають сім’ї та достатніх засобів для існування.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. Відсутність одного або двох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України. Також держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги. Діти-інваліди, які позбавленні батьківського піклування проживають у державних або комунальних дитячих закладах. Після досягнення повноліття ці діти забезпечуються житлом.

Поміж іншого „Конвекція” має декілька наголошень, котрі вказують на те, що жодна дитина не повинна бути жертвою насильства, бо кожна дитина має право на любов та піклування і не повинна бути скривджена і зневажена.

Проблема домашнього насильства щодень набуває дедалі більшої гостроти і актуальності. Найбільше від нього страждають жінки і діти. Такий підхід призводить до психологічної, соціальної деградації дитини, втрата людської гідності, а нерідко до її фізичної смерті. Щоб дитина стала Людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом її гармонійного особистісного становлення. Процес входження дитини у соціальне середовище під керівництвом дорослого і є вихованням.

Перед батьками постає питання: „як виховувати?” Іноді, на жаль, батьки забувають або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься „домашнім насильством”. Кожен розуміє процес виховання по-своєму, виховує дітей так, як самі вважають за потрібне, як навчили їх батьки.

/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/56_20161216_5581.jpg Держава повинна захищати дитину від будь-яких форм поганого поводження з неї зі сторони батьків чи інших осіб, що несуть відповідальність за неї, і створювати відповідні соціальні програми попередження зловживання та лікування потерпілих. Допомогу можна отримати у кризових центрах соціально-психологічної допомоги, які діють при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Психолог допоможе усвідомити, що страх, який сковує дитину багато років, можна подолати. Щонайвища цінність – людська гідність.

Найбільш засмучує те, що діти, маючи право на життя, самі ж відрікаються від нього, в той час як тисячі невинних дітей, які, можливо, могли б досягти в житті великого успіху не лише для себе, а й для всього суспільства, не мають цього права, бо його в них відібрали.

Життя дається для щастя, свободи і любові. Треба його берегти!

Діти – майбутнє нашої країни. Вони потребують уваги, любові, а головне – батьківського піклування. Але всього цього вони не отримають аж до того часу, доки у нашій країні не будуть забезпечені усі права і свободи дітей.

Відеоматеріали

Права людини в школі: як популяризувати цінності серед дітей?

Тетяна Печончик про дослідження "Права людини в школі: що думають вчителі"

Права учеников



Маленька людина у Великому місті

У детей есть права Конвенція ООН про права дитини або Кожна дитина має право


Чого бракує ювенальній юстиції в Україні щоб права дітей були справді захищені Новости на Первом Первый Национальный к

Конвенція ООН "Про права дитини"


Навчальні посібники, статті

/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/календарь 1.png

Метою пропонованого навчального посібника є надання методичних рекомендацій педагогам з правового виховання учнів 1-11 класів: формування знань з прав людини та механізмів їхнього захисту, підвищення рівня правової культури.

Пропонований навчальний посібник призначений для класних керівників, педагогів-організаторів, вихователів груп продовженого дня тощо. Педагогам пропонуються методичні розробки навчально-виховних заходів для широкої учнівської аудиторії. Особливість навчального посібника полягає у тому, що визначено дванадцять змістовних розділів, кожен із яких присвячено конкретному питанню з прав людини та визначній даті місяця.

Матеріали навчального посібника дозволяють надати учням основні знання щодо прав людини, залучити їх до дискусії, навчити школярів використовувати набуті знання для обґрунтування власної думки, добирати аргументи та контраргументи власної позиції тощо.

Навчальні матеріали посібника спрямовані на стимулювання інтересу і мотивації учня до правової освіченості, формування правової компетентності (розуміння та ставлення до права як до загальнолюдської цінності; вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо прав людини; застосовувати правові знання, уміння та навички у навчальних і життєвих ситуаціях).

Ознайомитись з навчальним посбіников можна за посиланням:

http://ippo.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2016/12/shkilnyj_kalendar_prav_liudyny.pdf

/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/календарь 2.png/Files/images/proekt_pravo_i_jizn/календарь 3.png

Кiлькiсть переглядiв: 98

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.